В рамках плану читання Біблії на Різдвяний піст
Тип: Сповнення пророцтв у народженні Ісуса Христа
Тема: Народження Ісуса Христа
Слово Боже (Євангеліє від св. Матея 1:18-25)
18. Народження Ісуса Христа відбулося так: Марія, його мати, була заручена з Йосифом; але, перед тим, як вони зійшлися, виявилося, що вона була вагітна від Святого Духа. 19. Йосиф, її чоловік, бувши праведний і не бажавши її ославити, хотів тайкома її відпустити. 20. І от, коли він це задумав, ангел Господній з’явився йому уві сні й мовив: “Йосифе, сину Давида, не бійсь узяти Марію, твою жінку, бо те, що в ній зачалось, походить від Святого Духа. 21. Вона породить сина, і ти даси Йому ім’я Ісус, бо Він спасе народ свій від гріхів їхніх.” 22. А сталося все це, щоб здійснилось Господнє слово, сказане пророком: 23. “Ось, діва матиме в утробі й породить сина, і дадуть йому ім’я Еммануїл, що значить: З нами Бог.” 24. Прокинувшись від сну, Йосиф зробив, як звелів йому ангел Господній: прийняв свою жінку; 25. та не спізнав її, аж поки породила сина, і він дав Йому ім’я Ісус.
Коментарі
Коментар о. Юрія Щурка, одного з найкращих бібліїстів УГКЦ: Мт 1:18-25
Коментар Отців Церкви
1:18 Народження Ісуса Христа відбулося так
Народження Його не зменшило Його нетлінності. Тут євангелист згадує народження, а на початку Євангелія – про походження. Бо тут він каже: Народження Ісуса Христа відбулося так, а там: Родовід Ісуса Христа (див. Мт 1:1). У чому різниця між народженням і походженням? І як обидва [ці поняття] вживаються стосовно Христа? Подібно до того, як вимовлене нами слово за власною своєю природою є невловимим і невидимим, коли ж виявляється написаним у книзі і ніби зодягненим у тіло, тоді і бачиться і сприймається, так і безплотне і безтілесне Слово Боже, невидиме і невимовне за Божеством, як наслідок [Свого] втілення стає і видимим, і описаним. Тому, як у Того, Хто втілився, у Нього є і книга походження. Проте предметом дослідження у цьому разі є не те, чому [євангелист] сказав «родовід», а не «огляд» чи «слово», але що означає народження, а що – походження. Походження та народження різняться. Походження є первісне створення Богом, а народження – наступництво один від одного, що з’явилося від засудження на смерть внаслідок злочину. І ще: походженню властиві нетління та безгрішність, а народженню пристрасність та гріховність. Таким чином, Господь, прийнявши за природою від походження безгрішність, нетлення не прийняв, а від народження прийнявши пристрасність, не прийняв гріховності, носячи [в Собі] першого Адама в обох стосунках без [усякого] применшення. Отже, стосовно Христа походженням є не перехід від небуття до буття, але шлях від існування в образі Божому до прийняття образу раб (див. Флп 2:б-7), народження Його було подвійним – відповідним нашому [влаштуванню] і перевершуючим його. Бо народження від жінки (пор. Гал 4:4) відповідає нашому [устрою], а народження не від бажання тіла чи чоловіка, а від Духа Святого, перевершує його. Останнє провіщає і те майбутнє народження від Духа, яке буде даровано нам. Оріген, Коментар на Євангеліє від Матвія, 11.
Таїнство Його народження. Отже, не прагніть далі, не вимагайте нічого більше сказаного і не питайте: яким чином Дух народив Немовля від Діви? Якщо при природній дії неможливо пояснити цей спосіб улаштування, то як ми зможемо пояснити його, коли чудодіяв Дух? Справді, щоб ви не турбували євангелиста і не утруждали його частими питаннями про це, він, назвавши Того, Хто вчинив це диво, звільнив себе [від усього]. Нічого більше не знаю, каже він, а знаю тільки, що те, що відбулося, відбулося силою Святого Духа. Нехай соромляться ті, хто намагається осягнути надприродне народження! Якщо ніхто не може пояснити те народження, якому є тисячі свідків, яке передвіщено за стільки століть, яке було видимим і відчутним, то якою мірою божевільні ті, хто з цікавістю досліджує і намагається осягнути невимовне народження? Ні Гавриїл, ні Матей не могли сказати нічого більше, крім того, що [це Народжене] є від Духа; але як і яким чином [народилося] від Духа, цього ніхто з них не пояснив, бо було неможливо. Так само і не думайте, що все дізналися, чуючи, що [Христос народився] від Духа. Бо хоч ми й знаємо про це, багато що нам ще невідомо, наприклад: як Невміщуваний вміщується в утробі? Як жінка носить в утробі Всемістного? Як Діва народжує і залишається Дівою? Як Дух, скажіть мені, влаштував той храм? Іван Золотоустий, Проповіді на Євангеліє від Матвія 4.5,6*.
* Ми знаємо, що зачаття Господа від Духа Святого, але не знаємо, як. Тому немає потреби думати про те, чого текст не говорить.
Таїнство Його Божества. Народження Ісуса Христа відбулося так. Оскільки євангелист сказав раніше (див. Мт 1:16), що Яків породив Йосипа, та Марія, йому заручена, народила Ісуса; і щоб ніхто з тих, хто чув, не вирішив, що Народження Христа відбувалося так само, як і Його предків, він, перервавши порядок свого викладу, додав слова: Народження Ісуса Христа відбулося так. Наче говорив: народження тих батьків, про яких ми згадали, відбувалося так, як я виклав, а народження Ісуса Христа відбувалося не таким чином, а ось яким. Яким же? По зарученні Марії з Йосипом, перш ніж вони поєдналися, виявилося, що Вона має в утробі, тобто [воно походило] від Діви і без батька. Тому, перераховуючи її родоводи, [Матей] показує, що промислом Божим Христос походить від насіння Давида, і, викладаючи колишнє всупереч людській природі Народження, відкриває таємницю Його Божественності. Адже недостойно було Єдинородному Сину Божому, що народився не заради Себе, а заради людей, народитися звичайним, людським чином. Бо людина народжується в тілі підданому тліну, а Христос народився, щоб зцілити від тліну. Тому так само, як неприродно, щоб тлінна людина, народжуючись, з’являлася на світ від нетлінної цноти, так і неприродно було, щоб Єдинородний Син Божий, що народився для того, щоб зцілити від тліну, народжувався б від шлюбного розтління. Людина неминуче народжується, щоб бути, а Христос народився не через природну неминучість, щоб бути, але з волі [Свого] милосердя, щоб спасти. Хіба може бути справедливим, щоб неминучість та вільна воля мали однакову гідність народження? Тому цілком справедливо Він народився не за правилами людської природи, бо був над природою. Достойна подиву поява у світі Христа, а саме – що через грішників. Дивись, народження Христове – нове і дивне, тобто через грішних людей, жінок-блудниць, перелюбників та язичників. Але такий родовід не опоганює достоїнства Христового, а прикрашає Його милосердя. Воно було настільки дивне, що Той, Хто створив і породив [для Себе] прийомних батьків, народився від [їх] синів. Його батьками стали ті, кому Він не був сином. І Він дарував їм милість, ставши їх сином. Вони ж нічого не дали Йому, щоб стати Його батьками. У людей зазвичай буває, що батьки усиновлюють собі дітей, яких самі хочуть. Він же, як син, взяв Собі прийомних батьків, яких Сам вибрав. Тоді діти приймають від батьків гідність їхнього роду, а тут батьки прийняли [її] від сина. Після заручення Матері Його Марії з Йосипом, перш ніж вони поєднувалися, виявилося, що Вона має в утробі від Духа Святого. Оскільки мало бути так, щоб усі святі народжувалися від Діви-Церкви, зарученої Христу, тому Христос народжується від зарученої Діви, щоб раби не народжувалися з більшою гідністю, ніж Пан. Але подібно до того, як сини в усьому наслідують найкращий зразок з батьківського роду, так і Марія була заручена з теслею, бо Христу, зарученому з Церквою, належало зробити все спасіння людей і всю Свою працю через хресне дерево. Анонімний коментар 1.
Тілесне народження Христа та Його Божественність. Блаженний Матей, перерахувавши покоління, додав надію на наше спасіння, кажучи так: Народження Ісуса Христа відбулося так. По зарученні матері Його Марії з Йосипом, перш ніж вони поєднувалися, виявилося, що вона має в утробі від Духа Святого. Отже, це небесне таїнство, це приховане та затєне від віку таїнство, бо Діва зачала від Святого Духа. Цей порядок Господнього втілення повніше показує Лука, тому що він повідомляє, як ангел прийшов до Марії і привітав її, кажучи: Радуйся, благодатна (Лк 1:28) і таке інше. І коли вона запитала його, яким чином станеться те, що їй сповіщено, бо вона чоловіка не знала, сказав їй: Дух Святий зійде на тебе й сила Всевишнього тебе отінить; тому й святе, що народиться, назветься Син Божий (Лк 1:35). Бо було гідно, щоб свята Марія, яка мала намір прийняти в утробі Господа слави, потім прославлялася Святим Духом і силою Всевишнього за те, що благословенною утробою взяла в себе Творця світу. Втім, і Матей, і Лука почали з тілесного народження Господа, а Йоан почав промову з Його Божественного народження: Споконвіку було Слово, і з Богом було Слово, і Слово було – Бог. З Богом було воно споконвіку. Ним постало все, і ніщо, що постало, не постало без нього (Йо 1:1-3), щоб ми зрозуміли, як євангелисти показують подвійним таїнством і подвійним шляхом і Божественне, і тілесне народження Господа. Втім, і те, й інше народження Господа невимовне, але народження від Отця перевершує будь-яку міру оповіді та здивування. Тілесне народження Христа відбувається у часі, а Його Божественне народження – перед часами. Перше у віках, друге – напередодні віків, перше від Діви матері, друге – від Бога Отця. Тілесному народженню Господа були свідками ангели і люди, а Його Божественному народженню – ніхто, крім Отця та Сина, бо нічого не було раніше за Отця і Сина. Але оскільки Бог Слово не міг бути баченим у славі Свого Божества, Він прийняв видиме тіло, щоб показати незриму Божественність. Він прийняв від нас, щоб дарувати нам Своє. Хроматій Аквілейський, Трактат на Євангеліє від Матея 2.
Переклад з англійської: Максим Гонтар за виданням ACCS: NT Ia, Matthew 1–13 (2001)
Приєднуйтесь до нас у Телеграм та Вайбер і отримуйте раз на тиждень дайджест найпопулярніших дописів!
